8. Маневрування трактором

8.1. Початок руху

8.2. Зміна швидкості руху

8.3. Зміна напрямку руху колісного трактора

8.4. Зміна напрямку руху гусеничного трактора

Додаток - Відеофільм "Управління трактором МТЗ-82", Тест 8

8.1. Початок руху.

Прогріваючи двигун перед рушанням з місця, слід враховувати, що його робота з малою частотою обертання колінчастого валу понад 10 хв. шкідливо впливає на технічний стан окремих вузлів, внаслідок закоксування поршневих кілець і нагароутворення в камерах згоряння.

Рис. 8.1. Послідовність дій водія, необхідних для рушання трактора з місця: а - трактора з простою коробкою передач; б - трактора, обладнаного коробкою з кількома ступенями (рядами) передач.

Перед початком руху потрібно враховувати невидимі з кабіни зони трактора (рис. 8.2.) та подати звуковий сигнал.

Рис. 8.2. Невидимі з кабіни трактора зони.

За цей час припиниться обертання шестерень коробки передач, що зв'язані з веденою частиною зчеплення і продовжували обертання внаслідок дії інерційних сил після його виключення.

Шестерні, розміщені на вторинному валу, не обертаються, бо трактор нерухомий. Витримка - необхідна умова для без ударного і безшумного включення передачі (ступені передач, ряду), її тривалість залежить від частоти обертання колінчастого вала двигуна до виключення зчеплення: чим вона була більше, тим тривалішою має бути витримка, і навпаки.

Більшість сучасних тракторів (ХТЗ-17021, ДТ-75, ХТЗ-181) обладнані гальмівцем, що припиняє обертання первинного вала коробки передач одразу після виключення зчеплення. Включати передачі на них можна з мінімальною витримкою.

На тракторах, обладнаних складними коробками передач, виконують в разі необхідності додаткові дії: включають потрібний ступінь передач, повертають важіль у нейтральне положення, включають необхідну передачу.

У тракторах, що мають коробки передач з шестернями постійного зачеплення (ХТЗ-17021, ХТЗ-181), включають лише потрібний ряд передач, тому що важіль переключення передач повинен знаходитися в цей час у положенні 1-ї передачі.

Якщо введення шестерень у зачеплення не відбулося (зубець натикається на зубець), потрібно повернути важіль у нейтральне положення і повторити попередні дії, починаючи з виключення зчеплення.

Для переміщення важеля від себе на його головку треба тиснути без надмірних зусиль відкритою долонею, до себе - тягнути пальцями, що охоплюють головку.

В межах робочих передач трактори можуть починати рухатися на будь- якій з них. Вибір передачі визначається багатьма факторами: умовами руху, технологією виконуваної роботи, тощо.

Рух тракторів ХТЗ-17021 ХТЗ-181 потрібно починати з І-ї передачі в такій послідовності:

- користуючись важелем або педаллю керування паливним насосом і регулятором, дещо збільшити частоту обертання колінчастого вала двигуна;

- плавно, без затримки у проміжних положеннях, зменшувати зусилля ноги на педалі зчеплення, включаючи її.

- одночасно потрібно продовжувати підвищення частоти обертання колінчастого вала двигуна, щоб він не зупинився після повного включення зчеплення, тобто після сприйняття двигуном тягового навантаження.

Швидке включення зчеплення також може зумовити зупинку двигуна. Після включення зчеплення ногу з його педалі потрібно зняти і поставити рядом.

Рушання з місця трактора на підйомі або спуску має свої особливості, зумовлені дією складової сили тяжіння в напрямку похилу.

Щоб почати рух на підйомі, потрібно:

- натиснути на педаль або кнопку важеля стоянкового гальма і звільнити його фіксатор (не розгальмовуючи трактор);

- виключити зчеплення;

- зробити витримку;

- включити одну з нижчих передач (номер передачі залежить від похилу поверхні);

- збільшити частоту обертання колінчастого вала двигуна;

- розгальмувати трактор і одночасно або з деяким запізненням (це залежить від похилу поверхні), включити зчеплення.

Рушаючи на підйомі, не можна допускати скочування трактора назад, а коли це сталося, треба негайно виключити зчеплення і загальмувати трактор.

Рушання на спуску можливе на вищих передачах порівняно з горизонтальною поверхнею, але вибрана передача має бути такою, щоб у випадку необхідності забезпечити гальмування двигуном. Послідовність дій така:

- натиснути на педаль або кнопку важеля стоянкового гальма і звільнити його фіксатор;

- виключити зчеплення;

- зробити витримку;

- включити передачу;

- розгальмувати трактор і включити зчеплення;

- збільшити, якщо це необхідно, частоту обертання колінчастого вала двигуна.

Потрібно навчитися чітко і точно діяти педалями та важелями.

Під час руху треба середньою частиною спини спиратися на спинку сидіння (не горбитися), руки розмістити на рульовому колесі.

Якщо для зміни напрямку руху трактора передбачені важелі керування, ліва рука має бути на важелі, а права - на поручні, ліва нога має вільно стояти на підлозі біля педалі зчеплення, права - або діяти педаллю керування паливним насосом і регулятором двигуна, або теж вільно знаходитись на підлозі. Дивитися потрібно на кілька метрів вперед трактора, причому, чим швидше рух, тим далі попереду потрібно оцінювати обстановку, не забуваючи поглядати на щиток приладів.

8.2. Зміна швидкості руху.

Залежно від технології виконуваної роботи, величини опору руху (рельєфу місцевості, стану опорної поверхні тощо) виникає необхідність в зміні швидкості (із зміною швидкості змінюється також тягове зусилля трактора).

Зміну швидкості можна здійснювати за рахунок:

- збільшенням або зменшенням подачі палива, що змінює частоту обертання колінчастого вала двигуна (і величину крутного моменту);

- переключенням передач, тобто зміною передаточного відношення коробки передач.

Зміною частоти обертання колінчастого вала двигуна можна зменшити швидкість руху трактора майже у два рази на кожній передачі.

Правильне використання важеля (педалі) керування подачею палива дозволяє підвищити економічність роботи двигуна, коли він недовантажений, оскільки із зниженням швидкості руху зменшується витрата палива.

Часто виникає необхідність змінювати швидкість руху і тягове зусилля у ширших межах, ніж може забезпечити зміна частоти обертання колінчастого вала двигуна, тому основним способом зміни швидкості руху і тягового зусилля є переключення передач.

На тракторах з простими механічними коробками передач для цього потрібно вивести із зачеплення певну пару шестерень і ввести іншу.

Послідовність дій тракториста (оператора) така:

· виключити зчеплення;

· переключити передачу;

· включити зчеплення.

Техніка виконання зазначених дій описана в розділі 1.

Завантаженість двигуна і необхідність переключення передач визначають так: якщо після переходу на вищу передачу з випускної труби двигуна з'являється чорний дим, це свідчить про його перевантаження і потрібно поновити попередню передачу.

Коробки передач окремих тракторів (ДТ-75, Агромаш 90ТГ) обладнують (на замовлення) підсилювачами крутного моменту, призначеними для подолання короткочасних опорів без зупинки на перемикання передач.

Для ввімкнення підсилювача крутного моменту потрібно потягнути до себе важіль керування ним. Після цього трактор уповільнить рух на 25 %, на стільки ж збільшиться крутний момент. Коли перешкоду подолано, треба переміщенням важеля від себе виключити підсилювач.

Особливості перемикання передач у тракторах ХТЗ-181 і ХТЗ-17021 пов'язані з тим, що їх коробки обладнані гідравлічним керуванням, призначеним для переходу з однієї передачі на іншу без зупинки трактора (без розриву потоку потужності).

Перехід на вищу передачу виконується так.

Збільшити частоту обертання колінчастого вала двигуна приблизно на 50 хв.^-1 від номінальних (до 2050 хв.^-1 у ХТЗ-181 та 2150 хв.^-1 у ХТЗ-17021), що контролюється за тахолічильником, і перевести важіль переключення (у ХТЗ-

181 обидва важелі) в позицію наступної вищої передачі. Використання для цього педалі зчеплення непотрібне. У момент включення вищої передачі слід зменшити подачу палива, а після включення домагатися досягнення номінальної частоти обертання колінчастого вала двигуна (2000 хв.^-1 для ХТЗ- 181 і 2100 хв.^-1 для ХТЗ-17021).

Слід мати на увазі, що перехід на вищу передачу відбудеться без ривка в тому разі, коли виконуються необхідні для цього умови:

- переключення відбувається при частоті обертання колінчастого вала двигуна в межах номінальної,

- двигун не перевантажений,

- трактор досяг номінальної швидкості на даній передачі.

Перехід на нижчу передачу виконують так: зменшуючи подачу палива дещо знизити частоту обертання колінчастого вала (приблизно до 1950 хв.^-1 для ХТЗ-181 і 2050 хв.^-1 для ХТЗ-17021), внаслідок чого зменшиться і швидкість, перевести важіль (важелі) керування коробкою передач у позицію нижчої передачі і негайно збільшити подачу палива, доводячи частоту обертання колінчастого вала до номінальної.

Маніпуляції руками і ногами потрібно відпрацювати настільки, щоб виконувати їх без зорового контролю.

8.3. Зміна напрямку руху колісного трактора.

Поворот колісного трактора вліво чи вправо відбувається після відповідних дій тракториста (оператора) рульовим колесом, а для руху в зворотному напрямку, без розвертання трактора потрібно включити передачу (одну з передач) заднього ходу.

Умілі дії рульовим колесом полегшують працю тракториста (оператора), зводять нанівець можливість створення аварійних ситуацій, пов'язаних з маневруванням, стійкістю і керованістю ходу трактора.

Правильним вважається таке розміщення лівої і правої руки на рульовому колесі, коли вони займають зони відповідно цифрам 9 і 3 на циферблаті годинника. Вони можуть бути трохи зміщені вгору або вниз в межах зони залежно від висоти розміщення сидіння, зросту тракториста (оператора) та його психофізичного стану. Обід рульового колеса потрібно надійно тримати всіма пальцями обох рук.

Плавний поворот трактора виконується плавним обертанням рульового колеса обома руками в потрібний бік.

Дещо складніші дії рульовим колесом доводиться виконувати для крутого повороту трактора. Розглянемо їх, прийнявши за 0° верхню точку перетину ободу рульового колеса вертикальною площиною, що проходить через його центр, Та частина рульового колеса, що зліва від площини, - це зона дії лівої руки, справа - правої руки. Відлік градусів проводимо вліво і вправо від 0°.

Повертаючи трактор направо, слід праву руку посунути в зону 0°, а ліву - в зону 170°.

Переміщують рульове колесо правою рукою, послабивши пальці лівої руки настільки, щоб воно ковзало в них. Після того як права рука досягне зони 170°, дальше обертання рульового колеса здійснюється лівою рукою (від 170° до 0°). Одночасно права рука має зсунутися в зону 0° ковзанням по правій половині рульового колеса. Таким чином, за один прийом кожною рукою рульове колесо може бути повернуто на 170°. В разі необхідності цей прийом повторюється до повного повертання.

Аналогічна послідовність дій для повертання вліво.

Описані дії рульовим колесом забезпечують високу маневреність і точність керування трактором.

Неправильними і недопустимими є такі прийоми дій рульовим колесом:

- обертання його перебиранням рук з одного боку;

- однією рукою без участі другої;

- за спиці;

- із схрещуванням рук, що паралізує подальше обертання;

- обертання двома руками, які знаходяться в зоні 0°.

Крутий поворот колісного трактора з можливістю роздільного керування гальмами лівого і правого коліс можна зробити швидше, якщо, обертаючи, рульове колесо, додатково натискувати на педаль гальма того колеса, в бік якого повертається трактор. Це особливо ефективно під час повороту на слизькій поверхні.

8.4. Зміна напрямку руху гусенічного трактора.

Поворот гусеничного трактора ліворуч чи праворуч відбувається за рахунок різниці швидкостей руху гусениць.

Рис. 8.3. Послідовність дій водія (оператора) важелем та педаллю, необхідних для крутого повороту гусеничного трактора.

Щоб виконати поворот плавно, тобто із значним радіусом, потрібно потягнути до себе той з двох важелів, в який бік повертається трактор. Залежно від ходу важеля відбуватиметься часткове (неповний хід) або повне (хід до упору) відключення певного борта трактора від одержання крутного моменту, що зумовить його поворот з відповідно більшим або меншим радіусом. Радіус повороту залежить також від стану опорної поверхні, наявності і величини тягового опору, швидкості руху - чим більше опір руху, тим інтенсивніше буде трактор змінювати напрямок.

Крутий поворот трактора (за малим радіусом) виконують так (рис. 8.3).

Відтягується повністю на себе потрібний важіль керування механізмом повороту. Після цього (ні в якому випадку не раніше) натискують на гальмову

педаль того ж борта. Суть у тому, щоб спочатку борт відключити, а вже потім гальмувати його.

Крутість повороту визначається інтенсивністю гальмування: повне гальмування борта зумовлює поворот трактора без руху вперед з радіусом, що дорівнює половині ширини колії. Слід мати на увазі, що чим крутіший поворот, тим більше додаткове навантаження на двигун, ходову частину, механізм повороту.

Після завершення повороту потрібно відпустити спочатку педаль (розгальмувати), а потім, обов'язково плавно, важіль. Трактор продовжить прямолінійний рух у потрібному напрямку.

Поворот трактора ХТЗ-181 можна здійснити одним з двох способів:

1. силовим, тобто відключенням борта, в бік якого виконується поворот (обертанням рульового колеса у відповідний бік);

2. кінематичним, тобто зміною швидкостей руху правої і лівої гусениць (зміною взаємного розміщення важелів керування коробкою передач).

Перший спосіб забезпечує вільний радіус повороту. При обертанні рульового колеса трактора вліво-вправо на кут до 42° відбувається часткове відключення борта, в момент досягнення кута 42° відповідний борт повністю відключається, при дальшому обертанні рульового колеса затягується стрічка гальма відключеного борта.

Таким способом повертати рекомендується тоді, коли потрібна велика точність криволінійного руху (оранка, сівба тощо) або поворот з радіусом меншим 5 м.

У випадках розвороту в кінці гону рекомендується користуватися другим способом, тобто поворотом з фіксованим радіусом.

Від того, в якій позиції поставлені важелі керування лівою і правою частинами коробки передач, залежить радіус повороту трактора. При включенні на борти передач І і II, II і III, III і IV радіус повороту становить 13 м; І і III, II і IV – 7 м; І і IV - 5 м.

Повертати трактор можна із зменшенням середньої його швидкості руху (зниженням швидкості гусениці борта, в бік якого виконується поворот), з

постійною середньою швидкістю (одночасним переміщенням важелів у різних напрямках) та із збільшенням середньої швидкості (перемиканням на вищу передачу одного з важелів, якщо при прямолінійному русі двигун трактора працював з неповним навантаженням).

Для збереження прямолінійності напрямку руху на слабозв'язаних ґрунтах також доцільно використовувати кінематичний спосіб повороту.

Силовий спосіб в таких випадках не ефективний, внаслідок інтенсивного пробуксування забігаючої гусениці і створення глибокої колії.

Якщо трактор ХТЗ-181 пробуксовує при зміні напрямку руху силовим способом, наприклад при об'їзді «блюдця» або іншої перешкоди, слід негайно припинити дію на рульове колесо і наступний рух продовжувати тільки кінематичним способом керування швидкістю гусениць.

Перевір свої знання!

Основи безпеки руху

Електронний підручник для учнів Баранівського професійного ліцю

8. Маневрування трактором

8.1. Початок руху.

Зміст