Основи безпеки руху

1.1 Техніка керування

1.2 Надійність водія

1.3 Етика поведінки учасників дорожнього руху

      Додаток -Тест 1, відео "Безпечний початок руху"

 Стратегія керуванням автомобілем об’єднує всі питання теоретичної і практичної підготовки, а також планування й організації транспортного процесу.

У залежності від мети та тривалості поїздки (міжміський рейс, знайомий маршрут або довготривала поїздка і т.п.), ступеня підготовки, наявного досвіду, необхідних матеріалів (інструкцій, карт) і т.п. стратегія може змінюватись, приймати необхідну спрямованість. Наявність великої кількості факторів, які визначають стратегію керування, створює невизначеність в її формуванні. Тому основна мета стратегії – це зниження рівня невизначеності в період підготовки поїздки. Якщо говорити інакше, стратегія керування включає період від прийняття рішення про поїздку до її початку. Це розмірковування не включає відмови від поїздки. Тільки в останньому випадку весь процес підготовки не буде закінчено. Тобто не буде реалізовано підготовленої (на визначеному рівні) стратегії керування.

Тактика керуванням – це реалізація виробленої стратегії. Вона проявляється в оперативній зміні режиму руху. Або якщо говорити іншими словами, тактика керування водінням транспортного засобу полягає в прийнятті рішення й виконанні необхідних дій в процесі руху (на основі отриманої оперативної інформації з урахуванням виробленої до поїздки стратегії керування). Таким чином, тактика є невід’ємною частиною стратегії керуванням і її логічним закінченням.

Отже, правильно відпрацьована стратегія і вибрана тактика керування автомобілем є необхідними умовами ефективного і безпечного руху. Відпрацювання стратегії керування носить найчастіше інтуїтивний характер і мало хто задумується про зниження рівня невизначеності. Але не викликає сумніву, що цей рівень знизиться, а стратегія буде вибрана правильніше, якщо водій при підготовці до поїздки відпрацює наступні питання:

Мета поїздки, її особливості, новизна, термін.

Маршрут руху, його характеристики, дорожні умови.

Наявність ”вузьких” місць і можливі способи їх подолання.

Очікувані погодні умови.

Можливі швидкісні режими на різних ділянках.

Автомобіль і його підготовленість до поїздки.

Технічне й матеріальне забезпечення.

 Прийняття рішення – є наслідком сприйняття водієм інформації, що надходить до нього і проявляється в кінцевому випадку у вигляді виконання дії.

У процесі прийняття рішення людина, як правило, прагне до мінімізації витрат і до максимізації виграшу в найбільш широкому розумінні цього (рівня безпеки, емоційного завантаження, грошей і т.п.). Але результат людської діяльності різний в силу суб’єктивної оцінки ситуації і різних цілей. У процесі поїздки водію доводиться приймати складні рішення, пов’язані з баченням великої кількості параметрів, які визначаються при їх оцінці (як окремо, так і в сукупності) із різною цінністю.

Складність безпомилкового прийняття рішення є, крім того, наслідком невідповідності сприйнятої інформації вихідній (інформативністю об’єктів).

Під інформативністю розуміється сукупність потенційних ознак, які притаманні об’єкту і визначають можливість його пізнання.

Визначити чи правильно прийняте рішення складно. Але можливо з певним ступенем наближення. Прийняте рішення слід рахувати правильним, якщо його виконання не привело до ДТП і не створило небезпечної ситуації для всіх учасників руху.

Якщо порушення в роботі системи дорожнього руху не було, то можна вважати, що вихідна інформація, сформована інформативністю системи об’єктів дорожньо-транспортної системи (ДТС), сприйнята водієм без суттєвих викривлень і дійсно інформативність окремих об’єктів і всієї даної системи може бути охарактеризована як близька до оптимуму.

1.1 Техніка керування

Підготовка транспорту в цілому й робочого місця водія дає змогу зокрема зменшити його втомлюваність, поліпшує фізичний і психічний стан у процесі роботи, зменшує навантаження, робить працю безпечнішою. Посадка водія за кермом має важливе значення для безаварійної роботи. При правильній посадці забезпечується хороший огляд дороги, зручне користування органами управління, найменша втома водія, підтримується добре самопочуття. Це залежить в основному від правильного регулювання сидіння водія в залежності від його росту. Дослідним шляхом встановлено, що оптимальне положення водія доцільно визначати трьома головними місцями опори (спина, поясниця і ноги) та кутом положення корпуса (85…95º) і ніг (120…130 º) у колінному згині.

Правильне положення водія за кермом дозволяє йому зручно тримати рульове кермо двома руками. Для встановлення правильного положення рук на рульовому кермі доцільно розділити його обіг по колу горизонтальною лінією. Якщо порівняти обід рульового колеса з циферблатом годинника, то найкраще розміщення рук приблизно таке: ліва рука розміщена на цифрі 9, а права – на цифрі 3.

При правильному регулюванні сидіння коліна, як правило, висунуті вперед, знаходяться приблизно на відстані 50 мм від нижнього краю рульового колеса, а відстань від рульового колеса до грудей водія дозволяє йому безперешкодно виконувати необхідні маніпуляції органами управління: педалями, показниками поворотів і т.п.

При різних умовах навчитись технічно і грамотно керувати автомобілем – задача не проста, але вирішувана. Сама посадка за кермом повинна бути не вимушеною. Не потрібно без необхідності тримати ноги на педалях зчеплення або гальм, бо під час руху можливо випадково натиснути на ці педалі. Натискати на педаль управління дросельними заслінками карбюратора рекомендується плавно, а також плавно відпускати передньою частиною ступні з упором ноги на каблук (підбор).

Пуск двигуна. Перед пуском необхідно перевірити положення важелів: стоянкове гальмо повинно бути включене, важіль переключення передач переведений у нейтральне положення. Для пуску холодного двигуна потрібно закрити повітряну заслінку, натиснути 2-3 рази на педаль подачі палива (спрацює насос-прискорювач і впирсне в дифузор карбюратора паливо, із метою полегшення процесу пуску); потім натиснути на педаль зчеплення  (для зменшення опору провертання колінчатого вала); повернути ключ запалювання за годинниковою стрілкою, одночасно легко натиснувши на педаль подачі палива; відпустити ключ запалювання, а педаль зчеплення відпустити негайно після пуску двигуна. Якщо з першого разу двигун не запустився, то варто повторити поворот ключа запалювання через 5…10 с. У випадку відсутності пуску можна спробувати відкрити повітряну заслінку і, плавно натиснувши на педаль подачі палива, потримати її в цьому положенні 10…15 с та повторити включення запалювання. Якщо і це не допомагає, потрібно перевірити справність систем запалювання і живлення та наявність палива в карбюраторі.

При пуску прогрітого двигуна не слід закривати повітряну заслінку і натискати попередньо на педаль подачі палива, тому що надмірне збагачення в даному випадку лише утруднить процес пуску.

Після запуску двигуна перевірити показники контрольно-вимірювальних приладів, звернувши особливу увагу на тиск оливи, індикатор рівня гальмівної рідини (тиск повітря в системі пневматичного приводу робочої системи гальм) та наявність палива.

При перемиканні передач в КПП не потрібно застосовувати великих зусиль

для переключання. Переміщувати важіль на себе доцільно пальцями рук, а від себе – відкритою долонею без зусиль, ривків і нахилу тулуба вперед.

1.2 Надійність водія

Надійність водія залежить насамперед від його моральних якостей, таких як дисциплінованість, почуття відповідальності, колективізм. Є декілька домінуючих факторів, які впливають на надійність керування автотранспортом та манеру поведінки водія на дорозі. Це такі фактори, як: концентрація уваги, передбачливість, впевненість та емоційність.

Концентрація уваги (зібраність) – це одна з головних якостей, необхідних для управління автотранспортом. При сучасній інтенсивності руху потрібна постійна зібраність. Варто лише на мить відволіктися – і ризик помилки зростає в багато разів, що може призвести до ДТП. Якщо водій втомився (нездоровий), його реакція уповільнюється. У цьому випадку, якщо поїздка все ж необхідна, слід проявляти обережність при русі.

Передбачливість (готовність) – це здатність водія бути готовим при необхідності змінити швидкість руху або його напрямок. Така здатність реалізується при постійній концентрації уваги, що дозволяє прогнозувати дорожню обстановку. При цьому потрібно враховувати, що будь-яка зміна напрямку руху повинна бути усвідомленою, так як неусвідомлена, інтуїтивна зміна напрямку руху досить часто призводить до важких наслідків, таких як зіткнення з транспортним засобом, що рухається по смузі зустрічного руху. Тому правила дорожнього руху (ПДР) у випадку виникнення небезпеки при русі передбачають зниження швидкості, аж до повної зупинки.

Водій повинен мати велику витримку. Доріг без перешкод не буває, але вони не повинні дратувати водія. Потрапивши в затор і побачивши, що інший водій вчиняє невірно, не слід втрачати спокою й намагатися дати комусь урок. Головне на дорозі не скоріше проїхати за будь-яку ціну, а забезпечити безпеку руху всіх.

Впевненість – риса характеру водія, що обумовлена досвідом керування

автотранспортом. Недосвідчений водій спочатку відчуває себе непевно за кермом, але з часом це проходить. Однак впевненість, що прийшла з досвідом, не повинна переходити в самовпевненість, так як це призводить до недбалості, ризику і, як наслідок, до аварій.

Водій разом з досвідом повинен виховати таку якість, як витримка і повністю виключити зі своїх дій ризик. Тільки в цьому випадку впевненість сприятиме безаварійному водінню.

Емоції – характеризують відношення людини до явищ оточуючого середовища. У багатьох випадках правильність і точність дій водія залежать від його емоційного стану.

Емоції, що підвищують життєвий тонус, викликають підйом настрою, почуття бадьорості, активності, вважаються позитивними, ті ж, які пригнічують життєдіяльність, призводять до апатії, вважаються негативними.

Коли кажуть про більшу чи меншу емоційність людей, зазвичай мають на увазі, що сила емоцій, рівень їх виявлення в різних осіб буває різним, навіть при дії однакових факторів. Емоційність залежить головним чином від вроджених особливостей організму.

Люди з різко вираженою емоційною збудливістю, а також зі значною емоційною пасивністю не можуть бути хорошими водіями, так як їхня реакція на зміну дорожньої обстановки часто не відповідає за силою цій зміні й може бути надмірно інтенсивною або, навпаки, недостатньо сильною. В обох випадках створюються передумови для ДТП.

Водій постійно знаходиться в стані більшої чи меншої емоційної напруги, що пояснюється необхідністю безперервного прийняття рішень через обстановку дорожнього руху, що змінюється.

Негативні емоції зменшують здатність водія до правильних дій з керуванням. Хороше внутрішнє почуття водія та його психологічні характеристики – запорука безаварійної експлуатації транспортних засобів.

1.3 Етика поведінки учасників дорожнього руху

Недисциплінованість учасників дорожнього руху найчастіше проявляється в нехтуванні ПДР. Водій повинен турбуватись не тільки про особисту безпеку, а й про безпеку інших учасників руху, стежити за їх діями.

Кожний учасник дорожнього руху може почуватись набагато впевненіше, коли інші учасники будуть доброзичливими, готовими виручити. Це особливо відчувається, коли можна отримати допомогу від проїжджаючих або проходячих водіїв, пішоходів.

Досить часто водії не знають, як поводитися при зустрічі з працівником ДАІ. Якщо вас зупиняє будь-який працівник міліції, потрібно обов’язково зупинитись із дотриманням ПДР. При зупинці потрібно обов’язково запитати про причину зупинки, тобто що саме ви порушили.

Інспектору рекомендовано зупиняти транспортні засоби за наявності ознак правопорушення.

Підставою для зупинення транспортних засобів є:

порушення правил дорожнього руху водіями або пасажирами;

характер руху транспортного засобу викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку і (або) швидкісного режиму);

відсутність номерних(ного) знаків(ка) на транспортному засобі або талона про проходження державного технічного огляду;

наявність ознак, які свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

приховані номерні знаки транспортного засобу;

наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення;

знаходження транспортного засобу в розшуку, а також наявність даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;

необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути;

необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції, або як свідка при оформленні адміністративних матеріалів;

проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж;

виконання рішень уповноважених на те державних органів або посадових осіб про обмеження чи заборону руху.

Забороняється зупиняти транспортні засоби без наявних на те підстав. Після зупинки вимагайте в інспектора пояснень, що саме ви порушили.

Після зупинки вам не обов’язково виходити з машини. Ні один нормативно-правовий акт водія до цього не зобов’язує.

Працівник ДПС при зупинці транспортного засобу зобов’язаний без затримки підійти до водія. Для розмови з водієм не обов’язково запрошувати його вийти з автомобіля, крім наступних випадків:

якщо перебування працівника ДПС поруч із зупиненим транспортним засобом створює загрозу особистій безпеці працівника. У цьому випадку розмову з водієм слід проводити на тротуарі (узбіччі);

із метою усунення технічної несправності транспортного засобу або порушень правил перевезення вантажів;

коли є достатні підстави вважати, що водій перебуває в стані сп’яніння;

для проведення (у присутності водія) порівняння ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів транспортного засобу із записами в реєстраційних документах;

коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину;

у інших випадках, коли є необхідною участь водія в оформленні документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху.

Якщо на безлюдній дорозі (у темний час доби) вас намагається зупинити працівник ДАІ (якщо він здається вам підозрілим), можете не зупинятись. Але ваші шанси доїхати до першого поста ДАІ можуть дорівнювати нулю. Працівники

міліції можуть використати табельну зброю. Тому краще зупиніться, але дверцята авто обов’язково зачиніть.

Забороняється зупиняти транспортні засоби на ділянках доріг з обмеженою видимістю, до і після повороту, безпосередньо перед перехрестями, у зоні залізничних переїздів та в інших небезпечних місцях, за винятком випадків необхідності їх невідкладного зупинення для уникнення настання тяжких наслідків.

Працівник ДАІ має обов’язково представитись, назвати своє ім’я, прізвище та посаду. При зверненні до учасників дорожнього руху працівник ДПС повинен чітко відрекомендуватися, назвавши свою посаду, спеціальне звання й прізвище, та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.

У разі звернення громадян (щодо надання допомоги, отримання інформації про злочин і т.п.) працівник ДПС, виконавши ті ж самі вимоги, у межах своєї компетенції, зобов’язаний вжити заходи щодо надання допомоги і діяти відповідно до своїх функціональних обов’язків. На вимогу громадянина працівник ДПС ДАІ зобов’язаний пред’явити службове посвідчення. Переписати номер жетона працівника ДАІ. Дізнатися про причину зупинки (на підставі п. 2.14 ПДР).

У випадку проявлення перших ознак неввічливого ставлення вимагати надати службове посвідчення (на підставі наказу МВС №1111). Прізвище, ім ’ я по батькові та посаду переписати на листок паперу (для можливої подачі скарги до вищого за ієрархією підрозділу, прокуратури та суду).

Щодо неввічливого ставлення:

У розмові з громадянами працівники ДПС зобов’язані виявляти спокій і витримку. Недопустимі: гордовитий тон, грубощі, вирази та репліки, які ображають людську гідність, будь-які дії, що свідчать про неповагу до громадян, коментарі, які не стосуються виконання службових обов’язків.

Роз’яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно давати доброзичливо, переконливо і ясно, з посиланням на відповідні вимоги ПДР та

інших нормативно-правових актів України у сфері безпеки дорожнього руху. При перевірці документів із ними слід поводитися акуратно, не робити в них будь- яких поміток. Якщо в документи вкладені гроші чи цінні папери, необхідно запропонувати власникові забрати їх.

На вимогу показати багажник або салон вимагайте пояснення причин огляду транспортного засобу (на підставі пп. "в" п. 2.14 ПДР).

Вимагайте пояснити права затриманої особи та надати пояснення в письмовому вигляді.

При складанні протоколу працівник ДПС зобов’язаний роз’яснити особі її права, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме: щодо можливості ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, говорити рідною мовою й користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати рішення по справі в установленому порядку.

Зателефонувати за телефоном довіри в Департамент ДАІ МВС України

272-46-59 (який має бути записаний у пам’ять телефону) і повідомити про намагання провести незаконний огляд транспортного засобу. Крім вищевказаного, рекомендується мати телефони довіри управління ДАІ областей, які можна побачити на офіційному сайті Департаменту ДАІ МВС України.

Написати скаргу на дії працівників ДАІ у вищу інстанцію, прокуратуру

(суд).

Відрізнити інспектора ДАІ можна за формою. Працівники ДАІ мають бути

одягненими в темно-синю форму та кашкети циліндричної форми. У темний час доби – у жилети з жовтими світло-відбиваючими смугами на написом «ДПС». Крім того, старі значки на куртках відміняють. Замість них, на груди повісять із одного боку п’ятизубу зірку, з іншого – металеву табличку. На зірці буде назва регіону, а на табличці – прізвище, ім’я та по батькові. У більшості областей така форма вже з’явилася.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення після того,

як його заповнить інспектор, обов’язково треба написати пояснення. Відмова в дачі пояснення буде прирівняна до визнання правопорушення.В усі пусті графи проставити"Z". У рядку "Підпис порушника" перекреслити слово "Порушник" і підписатися нижче.

Перевір свої знання за допомогою тесту!