Основи безпеки руху

4.1. Прийоми керування під час руху по схилу, косогорі та на уступі.

4.2. Подолання броду.

4.3. Водіння в гірській місцевості.

 Додатки - Відео «Прийоми руху по крутому спуску», Тест 4.

Прийоми керування під час руху по схилу, косогорі та на уступі.

Подолання крутих підйомів і спусків, рух автомобіля по дорогах із крутими підйомами та спусками потребує від водія підвищеної уваги й швидкості реагування. Необхідно вміти заздалегідь визначати крутизну підйому й включити необхідну передачу в коробці передач, що забезпечить необхідний обертовий момент на колесах, щоб не переключати передачі на підйомі. Круті підйоми необхідно долати на зниженій передачі в роздавальній коробці й на першій передачі в коробці передач. Підйоми потрібно долати без зупинок і по можливості без поворотів. Короткі підйоми при зручному під’їзді та порівняно рівній поверхні дороги долати з розгону без включення зниженої передачі в роздавальній коробці, на другій чи третій передачах у коробці передач, залежно від крутизни підйому. Якщо через якісь причини підйом подолати неможливо, то приймаються всі запобіжні заходи повільного спускання вниз, включивши передачу заднього ходу. Спускатися необхідно поступово, не даючи розгону автомобілю і не виключаючи зчеплення, при подоланні крутих спусків передбачати заходи, що забезпечують безпеку спуску.

При подоланні довгого спуску (більше 50 м) попередньо оцінити його крутизну й включати ті передачі в коробці передач і роздавальній коробці, на  яких автомобіль став би долати підйом подібної крутизни. Такі спуски слід долати, використовуючи гальмування двигуном.

Забороняється спускатися, не користуватись гальмами з виключеними коробкою передач і роздавальною коробкою чи з виключеним зчепленням.

Не слід допустити великої частоти обертання колінчатого вала на спуску,

пригальмувати періодично автомобіль, знижуючи його швидкість руху.

Подолання вибоїн, кюветів чи ровів на невеликій швидкості з включеним переднім мостом у напрямку, перпендикулярному схилу, з урахуванням розмірів автомобіля, що визначають його прохідність, не переїжджати перешкоди сходу, якщо можливий лобовий удар у колеса.

На глинистих і чорноземних ґрунтах після сильного дощу при русі автомобіль може допустити бічні сковзання. Тому необхідно виявляти велику обережність при виборі напрямку руху. Під час руху раціонально вибирати горизонтальні ділянки шляху, уміло користуючись уже прокладеною колією, що запобігає бічним заносам автомобіля. Особливі утруднення для водіння можуть виникнути при русі автомобіля на профільованих дорогах, що мають крутий профіль і глибокі кювети. По таких дорогах варто рухатись по гребеню обмежено й з малою швидкістю.

Подолання заболочених ділянок необхідно здійснювати по прямій, не роблячи крутих поворотів і зупинок. Починати плавний рух, без ривків. Рухатись зі включеними переднім мостом і понижуючою передачею в роздавальній коробці, із передачею в коробці передач, яка б забезпечувала необхідне обертове зусилля на ведучих колесах без пробуксовування. Необхідні повороти слід робити плавно великим радіусом, не знижуючи швидкість руху автомобіля, що виключить можливість зриву задернованого пласта й пробуксовування коліс.

Піщані ділянки потрібно долати дотриманням можливого плавного руху, уникаючи ривків і зупинок. Повороти робити плавно й з великим радіусом. При русі користатися по можливості більш високими передачами при включеному передньому мосту, переборювати з ходу намети та короткі піщані підйоми. Не допускати пробуксовування коліс. Завчасно визначити дорожню обстановку й включати необхідну передачу в коробці передач, яка б забезпечувала потрібний обертальний момент на колесах. При русі колоною рухатись по сліду переднього автомобіля, що рухається.

Подолання броду виконувати з великою обережністю. Перед подоланням броду ретельно перевірити стан дна, переконатися у відсутності

глибоких ям, великих каменів, багнистих місць, а також вибирати й перемірювати місця входу автомобіля у воду, виходу його з води.

Переїжджати брід обережно, не створюючи хвилі перед автомобілем, на першій передачі в коробці із включеним переднім мостом і понижуючою передачею в роздавальній коробці, виконавши всі необхідні підготовчі операції уникати маневрування й крутих поворотів.

Після подолання броду необхідно перевірити стан масла у всіх агрегатах, але не пізніше, ніж у той же день. Якщо в маслі буде виявлена вода, потрібно злити масло з цього агрегату. Наявність води в маслі визначається за зміною його контролю. Необхідно також змастити до видавлювання свіжого мастила всі прес- масльонки шасі.

При зупинці двигуна автомобіля під час подолання броду дозволяється зробити дві-три спроби запустити двигун стартером. Якщо двигун не запускається, то автомобіль негайно евакуювати з води будь-яким засобом. У випадку проникнення води в агрегати автомобіля після його витягування з води рухатись власним ходом не рекомендується. Необхідно відбуксирувати автомобіль у місце, де можна провести його технічне обслуговування.

Водіння в гірській місцевості на висоті 1500 - 3000 метрів. Швидкість при спуску обирають в залежності від нахилу. У місцях скелястих виходів водій змушений користуватися гальмами. Існує певна ймовірність, що на висоті більше, ніж 1800 метрів двигун може різко зупинити свою роботу, це викликає особливу небезпеку при русі автомобіля.

При русі машини на підйомі, для вантажних машин перед підйомом слід перейти на знижену передачу.

Якщо багато вимоїн, вибоїн і каміння, то швидкість треба відразу вибирати достатню для проходження підйому з урахуванням цих обставин.

При   цьому   варто   уникати   потрапляння   коліс   у поздовжні  вибоїни та вимоїни, особливо якщо швидкість досить висока.

Варто знати та враховувати, що потужність двигуна помітно знижується на висоті вище 2000 метрів і дуже різко подає на висотах близьких до 3000 метрів.

Тому вибір швидкості треба робити з поправкою на цю обставину.

Мокрі кам’янисті спуски в місцях виходів скельних виступів проходять як і при ожеледі без застосування гальм (де це можливо) або на зовсім незначній швидкості) на гальмах зі включенням зниженої передачі.

Удощову погоду на дорогах глинистих чи чорноземних шляхах доводиться чекати сонця та вітру для підсушування землі. У горах спуск по довгій крутій і мокрій глинистій поверхні рівносильний самогубству, особливо якщо край дороги навіть іде не обривом, а просто дуже різким спуском.

Короткі прямі спуски, що закінчуються рівними галявинами можна долати якщо гальмувати двигуном не використовуючи гальм.

Спуск і підйом по засніжених схилах із мокрим снігом сприяє можливості бічного сповзання у вибоїни й затягування в занос однією із сторін.

Перевір свої знання!